Амброзія полинолиста (Ambrosia artemisiifolia L.) — це один із найнебезпечніших в Україні карантинних бур’янів-алергенів, який за останнє сторіччя пройшов усі етапи експансії: первинного проникнення, «розселення» та наступної натуралізації.
Він засмічує посіви всіх польових культур, особливо просапних і зернових, а також городи, сади, виноградники, луки, пасовища, полезахисні лісосмуги. Його часто можна побачити на узбіччях шосейних і грунтових доріг, по берегах річок і ставків, на пустирях та інших необроблюваних землях, на вулицях населених пунктів — всюди, де порушено природний рослинний покрив.
Шкідливість амброзії у регіонах її масового поширення надзвичайно велика. Це — зниження врожайності сільськогосподарських культур і продуктивності пасовищ, засмічення врожаю, погіршення якості кормів, а також негативний вплив на здоров’я людей.
Амброзія полинолиста поглинає вдвічі більше вологи, ніж культурні рослини (Savotikov and Smetnik, 1995), спричинює значне усихання та збіднення грунту. Розвиваючи потужну надземну масу і міцну кореневу систему, амброзія пригнічує культурні рослини і споживає із грунту велику кількість поживних речовин. Крім конкуренції за елементи живлення і вологу, амброзія впливає як на проростання насіння, так і на ріст та розвиток культурних рослин.
Рослини амброзії мають прямі жорсткі стебла, через які ускладнюється збирання зернових та інших культур сільськогосподарськими машинами, такими як зернозбиральні комбайни. У разі збирання врожаю засмічених посівів пізньостиглих культур (соняшник, кукурудза) у нього потрапляє насіння амброзії, відокремити яке досить важко. Процес очищення насіннєвого матеріалу потребує додаткових витрат.
За засмічення посівів кормових трав, а також луків і пасовищ якість заготовленого корму знижується. У надземній частині рослин амброзії міститься від 0,07 до 0,15% гірких речовин і ефірних масел, тож за потрапляння бур’яну в корм дійних корів їхнє молоко і молочні продукти можуть ставати гіркими на смак, а також мати неприємний запах.
Berеs, Sаrdi and Kаmаn (1998) виявили, що амброзія здатна виділяти хімічні сполуки, які пригнічують проростання таких культур, як горох, квасоля, кукурудза і соняшник (алелопатія).
Амброзію полинолисту з повним правом можна назвати екологічно небезпечним бур’яном, адже пилок амброзії викликає у людей захворювання на амброзійний поліноз. У період цвітіння амброзії від нього страждає величезна кількість населення. Люди втрачають працездатність, у них набрякають слизові оболонки верхніх дихальних шляхів і очей, з’являються нежить та сльозотеча. У деяких, особливо сприйнятливих, людей амброзія може стати причиною виникнення бронхіальної астми, надто небезпечна вона для маленьких дітей. У надчутливих людей (алергетиків) пилок та інші частини рослин амброзії можуть викликати дерматит.
Амброзія полинолиста розмножується лише насінням, яке утворюється у великій кількості (80–100 тис. шт. на одній рослині) і може зберігати свою життєздатність протягом близько 40 років.
У вільні від шкідливого бур’яну регіони амброзія полинолиста може бути занесена із засміченим вітчизняним та імпортованим насіннєвим і продовольчим зерном, продуктами його переробки (соєвим шротом, комбікормами тощо), відходами від переробки насіння сільськогосподарських культур (макухою соняшнику тощо), з сіном, соломою, силосом, у тому числі і з підстилкою у вантажних автомобілях, із розсадою та іншими матеріалами.
|